Герої не вмирають

http://ok.ru/video/64917530749718-0

Городищенська ЗОШ І-ІІІ ступенів Луцького району Волинськрї області

Сценарій

проведення  урочин з нагоди відкриття меморіальної дошки Герасимюку Тарасу

 оформлення – меморіальна дошка, прикрита жовтим полотнищем, прикрашена гірляндою з квітів та калини

озвучення – підключені мікрофони, фото-, відео- зйомка

запрошені – священник, представники   районнї ради,  відділу освіти , рідні,  вчителі,  учні  , представники місцевої преси .

Танець зі свічками під мелодію "Пливе кача..."

Ведучий 1 : Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Дівчата передають свічку учням по колу з рук в руки )

Ведучий 2 : Вітаємо вас на нашому заході присвяченому герою який поліг на сході України захищаючи нашу землю та відкриття в стінах Городищенської загальноосвітньої школи меморіальної дошки пам'яті випускника Герасимюка Тараса Павловича.

Ведучий 1 : Урочиста лінійка з нагоди відкриття меморіальної дошки оголошується відкритою.

(звучить гімн)

Ведучий 2 : Запрошуємо  до  слова директора ЗОШ І-ІІІ ступеня с.Городище-2 Інну Аркадіївну Кундлю.

Ведучий 2 :

У всіх людей своя святиня

Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустелі рай.

Нема без кореня рослини,

А на людей без Батьківщини.

Ведучий 1:  Питання людської гідності — фундаментальне питання одвічної боротьби між добром і злом, від результату якої залежить якість життя кожної особистості.

Ведучий 2:  Герої не вмирають і не вмруть

 Героїв пам'ятатимуть віками

 Їм славу віддають

 І голову схиляєм перед вами.

Ведучий 1: Як голосно стогне від болю земля,

Біль у душі і печаль на очах.

Сини України віддали життя

Сумує країна, у сльозах рідня.

Ведучий 2 : Це - війна... Це вона: страшна, безжальна торкнулась своїм чорним крилом і нашого  Городища, якраз напередодні світлого Різдвяного дня. Страшна звістка миттю пролетіла,.. Загинув Тарас, Тарас Герасимюк. Загинув у страшній автокатастрофі на донеччині. Не хотілось вірити. Адже йому лише - 20. У  цього юнака була напрочуд вольова натура. Небагатослівний, не вискочка, але з великою силою волі, з   високим патріотизмом, із українським серцем у грудях. Саме такий Тарас був потрібний  на Майдані. Там він знайшов справжніх друзів - побратимів, з якими відстоював Революцію Гідності, яку хотів продовжити під час ротації на Схід.

Ведучий 1:  8 січня страшна сирена з «Автомайдану» привезла в рідне Тарасове Городище «Груз-200», але ж на схід їхав син, онук, брат, товариш... Нелюди вкрали цьогорічне Різдво, замість вина смаку­вали зухвало кров людську. І пішов Тарас в Господнє військо, до святого Михаїла в небесну благодать. Сказали - голубом у небо полетів і став ... зіркою. А міг би стати коханим чоловіком, турбо­тливим батьком, онуком, сином...

Ведучий 2 : А нині, в стінах  школи, де три роки  тому Тарас разом зі своїми друзями вивчали, досліджували, сподівалися і мріяли, ми відкриваємо меморіальну дошку на Його честь.

(Звучить мелодія)

Ведучий 1: Право відкрити меморіальну дошку надається батькам

(знімають з дошки полотно під музику )

Ведучий 2:   Просимо  отця  __________________________________

освятити меморіальну  дошку  

(Освячення)

Ведучий 1: На могилі калина схилилась,

 По щоці покотилася в мами сльоза

 Кров людська за Вкраїну пролилась

Щоб цвіла українська земля

Ведучий 2: І лежать у могилах герої

Батьківщини своєї славетні борці

Притулюсь я до землі святої

Стисну біль в мозолистій руці

Ведучий 1: Схилімо голови низько перед світлою пам’яттю загиблих в зоні АТО волинян, зокрема випускника 2012 року нашої школи Герасимюка Тараса, пошануймо героїв Небесної Сотні  і всіх українців, які віддали своє життя за самостійність  і незалежність України хвилиною мовчання. Вічна пам’ять загиблим героям !

(Метроном)

Ведучий 2: Дякуємо за подвиг і вірність Україні батькам та бабусі Ганні  нашого учня.

Запрошуємо  до  слова маму  героя.

Вірш  Мамо, не плач, я повернусь весною

 Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна

Ведучий 1 : Запрошуємо до слова батька героя Герасимюка Павла .

Вірш

Герої наші не вмирають,
Вони лиш з нами не живуть,
Та всі ми якраз добре знаєм,
Що нам уже їх не вернуть.
Ви лиш боролись за свободу,
За честь, за волю, за життя,
За те, щоб жити в Україні,
Та... відійшли Ви в небуття.
Чому такі Ви молоденькі?
Лишаєте тільки печаль,
Лиш смуток, біль, скорботу ненькам,
А не надію, ох, як жаль!!!
Тобі було б сьогодні 20, 
Всього лиш 20 літ Тобі,
Та бачим ми, що не судилось,
Щоб ти живим зустрів ці дні.
Щоби радів, сміявся, вірив,
Що буде Мир на цій Землі,
Що буде вільна Україна
Від тих проклятих москалів.
Натомість - лиш скорбота, сльози
І чорний траур на душі,
Тебе уже ми не побачим,
Бо Ти лежиш в сирій землі.
Та я усе ж надіюсь вірю,
Що Тобі добре Там, Вгорі,
Що Тобі ангели співають,
Що там нема як тут біди.
Що Ти смієшся, а не плачеш,
Що рани тяжкі не болять, 
Що Ти й Твої брати по духу
З небес нас будуть захищать. 
ГЕРОЇ НАШІ НЕ ВМИРАЮТЬ,
ВОНИ ЛИШ З НАМИ НЕ ЖИВУТЬ.......

Ведучий 2: За рідну домівку поклали життя вірні діти,

Герої що завжди залишаться в наших серцях,

За землю, за матір зробили, що мали зробити, герої не гинуть, герої живуть у піснях.

(Пісня "Велична та могутня Україна")

Ведучий 1: З нагоди цієї події до нас завітали гості району.

Ведучий 2: На відкритті меморіальної дошки  Тарасу Герасимюка присутній ____________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________

Ведучий 1: До слова запрошується  голова  Городищенської сільської ради Соколюк Світлану Василівну

Ведучий 2:  Слово надається вчителю української мови та літератури, письменнику Сидорчуку Миколі Васильовичу

Учень: Дні за днями встають.

Виростають в літа незабутні

Пам’ять серця горить.

Пломеніє священним вогнем.

Я іду в майбуття.

Я іду на шляхи велелюдні.

 Я засвічую даль,

Щоб зустрітися з завтрашнім днем.

Учениця : Голівки соняхи схилили,

Та квіт гарячий той пече.

Пелюстя падає в могили

 І «Град» січе, січе, січе…

Учень: Гвардійці в землю повкипали,

А спрага спалює вуста.

Кого вже янголи забрали,

Кому ж – відстрочили літа.

Учениця: Та що тих літ?

Всього неповних двадцять –

 І ті поранила війна.

За ким росою квіти плачуть,

Для кого ж – сила рятівна.

Ведучий 2: Щодня, у боротьбі з ворожими загарбниками, Україна втрачає своїх синів. Кожен, з загиблих воїнів, залишиться у нашій пам'яті, вдячність за їхній подвиг житиме у серцях українців.

Ведучий 1: Першими покласти квіти до меморіальної дошки надається ____________________________________________

Учень: Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Учениця: Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята, а грішні – ми

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Учень: Не розчаровуйсь в Україні,

 Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

 Хто вміє неньку захистить.

Учениця: Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини,

В садах достатку і добра.

Хай живе Україна!

Ведучий 2: Моя Україно! Ти сильна й багата,
У тебе мільйони найкращих синів,
І мова твоя, солов'їна й крилата,
Ще світу покаже величний мотив.

Моя Україно, народ мій коханий,
Брати-українці, мої земляки!
Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,
Добробуту, миру на довгі роки.

Ведучий 1:  Урочиста лінійка з нагоди відкриття меморіальної дошки оголошується закритою.

Звучить Гімн України

Разом : Слава Україні – Героям слава!